Особливістю науки Нового часу є такі моменти
{
~ствердження нової культури, стрижнем якої ставала монотеїстична релігія, обґрунтування релігійних догматів і ідей, поняття Бога, як вищої реальності, що визначає все суще; розробка інструментарію для осягнення прихованих смислів символів, що тісно прив’язані до Біблії
=опора на дослідно-експериментальне знання, вільне від будь-якої орієнтації на авторитети, та звернення до математики
~фундаментом знання виступає наука, єдиним методом пізнання – природничо-науковий метод, що впроваджувався не тільки при вивченні природи, але і суспільства; віра в наукову раціональність, очищення від метафізики
}

У дослідженнях філософів XVII ст. акцент зроблено на проблеми:
{
=методологічні та гносеологічні
~онтологічні та гносеологічні
~гносеологічні та аксіологічні
}

Ф. Бекон запропонував методи наукового пізнання:
{
~дедукцію і індукцію
=індукцію і експеримент
~інтуїцію і експеримент
}

Автори, які розглядають пізнання як дзеркальне відображення дійсності у свідомості людини як спостереження та експериментування з об'єктами природи:
{
~Френсіс Бекон, Декарт, Клод Адріан Гельвецій
~Платон, Декарт, Гегель
=Джон Локк, Френсіс Бекон, Клод Адріан Гельвецій
}

Кому належить ідея стосовно того, що все наше знання походить із розуму, яке надається людині Богом?
{
=Френсіс Бекон, Рене Декарт
~Джон Локк, Френсіс Бекон
~Рене Декарт, Джон Локк
}

Кому належить ідея стосовно того, що все наше знання походить із вражень, які дають органи почуттів і ми не маємо вроджених ідей?
{
~Рене Декарт
=Джон Локк
~Френсіс Бекон
}

Філософія науки – це:
{
~розділ філософії, що вивчає проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, досліджуються загальні передумови пізнання, виявляються умови його достовірності та істинності
=розділ філософії, що вивчає особливості наукового пізнання, методологію науки і техніки, їх структуру, становлення, вплив на природні та суспільні процеси, а також перспективи розвитку науки і техніки
~розділ філософії, що досліджує знання, його будову, структуру, функціонування й розвиток
}

Крах натурфілософії у ХІХ ст. пов’язують із:
{
~розвиток природничих наук, надання значущості методу експерименту в отриманні інформації
~запитом часу вивчати соціальну реальність, соціальне співжиття людей у спільнотах і союзах, соціальні системи та соціальні інститути
=зрілість природничих наук, усвідомленість обмеженості абстрактних умоглядних узагальнень
}

Криза натурфілософії в 30-40 рр. XIX ст. стала підґрунтям формування:
{
~соціальної філософії
=філософії науки
~наукової філософії
}

Філософія науки досліджує:
{
=соціокультурні виміри науки; науку в процесі її розвитку; особливості науково-пізнавальної діяльності
~соціальні інститути, які визначають стійкі форми соціальної поведінки та діяльності людини; інституціональність людського спілкування
~характеристики та фундаментальні принципи реальності й пізнання, буття людини, відносини людини і світу, ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах
}

Продовжить думку:
р-рівень значущості є кількісною оцінкою надійності зв’язку:
{
~чим більша ця вірогідність, тим надійніший зв’язок
=чим менша ця вірогідність, тим надійніший зв’язок
~чим більше ця вірогідність, тим сильніший зв’язок
}

Якщо р-рівень зменшується за абсолютним значенням, це означає, що:
{
~статистична значущість залишається на одному рівні
~статистична значущість зменшується
=статистична значущість збільшується
}

Статистична значущість збільшується, якщо:
{
=збільшується різниця між середніми значеннями; зменшуються значення дисперсій властивості; збільшується об’єм вибірки
~зменшується різниця між середніми значеннями; збільшуються значення дисперсій властивості; збільшується об’єм вибірки
~збільшується різниця між середніми значеннями; зменшуються значення дисперсій властивості; зменшується об’єм вибірки
}

У психологічному експерименті змінна, яка впливає на результати експерименту без відома експериментатора, сприяє виникненню артефактів, це:
{
=побічна змінна
~некерована змінна
~фундаментальна змінна
}

У психологічному експерименті до керованих незалежних змінних відносять 1) ситуативні НЗ, 2) інструктивні НЗ, та 3) :
{
~об’єктивні НЗ
~суб’єктивні НЗ
=особистісні НЗ
}

У психологічному експерименті до некерованих незалежних змінних відносять:
{
~інтелект, вік, ідентичність
~стать, інтелект, характер
=стать, інтелект, вік
}

До наукових робіт відносять:
{
~статті, звіти, узагальнення, реферати, доповіді, конспекти, кореспонденція
=доповідь, реферат, наукова стаття, магістерська робота, наукові тези, монографія, кандидатська робота, рецензія
~есе, наукові статті, конспекти, магістерська робота, монографія, кандидатська робота, доповідь, рецензія
}

Інструмент, за допомогою якого громадянське суспільство розвиває пріоритетні для нього відносини самостійно з метою приносити істотну суспільну користь – це:
{
~проект
~суспільний закон
=грант
}

Хто є міжнародними донорами грантів?
{
=урядові організації, громадські фонди, приватні фонди
~урядові фонди, інвестиційні фонди, венчурні фонди
~фонди загального призначення, урядові фонди, інвестиційні фонди
}

Обґрунтування вибору теми роботи пов’язано з:
{
~потребою у нових фактах
~необхідністю доповнення теоретичних відомостей про явище, що вивчається
=усі відповіді є правильними
}

Висновки – це частина кваліфікаційної роботи, де:
{
~поданий перелік того, що зроблено у роботі
=теоретичні твердження, що стисло відображають те нове, що отримав автор особисто
~усі відповіді є правильними
}

Додатки у кваліфікаційній роботі слід позначити послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер:
{
~Г, Е, Є, Ї, Й, О, Ч, Ь
=Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь
~Ґ, Е, Є, З, І, Ї, Й, Ч, Ь
}

Проблема плагіата це:
{
~гальмування розвитку цивілізації людства
=гальмування розвитку цивільно-правових відношень
~сприяння розвитку цивілізації людства
}

Проблема плагіата це:
{
~спотворення суспільних цінностей
~гальмування розвитку цивільно-правових відношень
=усі відповіді правильні
}

До наукових видань, що містять результати наукового дослідження та їх інтерпретацію, які призначені для публічного оголошення в науковому середовищі, відносять:
{
~наукову статтю, дисертацію, доповідь на конференції, рецензію, наукові тези
=наукову статтю, дисертацію, монографію, наукові тези
~наукову статтю, рецензію , монографію, наукові тези
}

Наукова публікація повинна мати такі частини:
{
=вступ, постановка задачі, методи дослідження, результати дослідження та їх інтерпретація, висновки, перспективи дослідження
~актуальність проблеми, виклад основного матеріалу дослідження, висновки дослідження
~вступ, аналіз теоретичних підходів до вивчення проблеми, завдання та методи дослідження проблеми, методи та база дослідження проблеми, висновки, перспективи дослідження
}

ВАК розшифровується, як:
{
~Вища Акредитаційна Комісія
=Вища Атестаційна Комісія
~Вища Апеляційна Комісія
}

Головними функціями публікацій виступають: 1. оприлюднення результатів наукової роботи, 2. свідчення про особистий внесок дослідника в розробку наукової проблеми, 3. підтвердження факту апробації та впровадження результатів і висновків дослідження…. і:
{
~виявлення авторів, що досліджують зазначену проблему
=сприяння встановленню пріоритету автора при аналогічних за змістом наукових статтях
~поширення думок та поглядів на певну проблему чи явище
}

Встановити відповідність
{
=Філософське розуміння світу->предметом інтересу є співвідношення "людина-світ", взяте в єдності, цілісності і загальності
=Міфологічне розуміння світу->первинні, неупереджені знання про природу, космос, про людей, умови їх буття; характерним є відсутність доказів, довіра до того, хто говорить
=Теологічне розуміння світу->здійснюється через віру у потойбічне, трансцендентне джерело буття, світогляд спирається на віру в надприродні сили і їх панівну роль.
=Наукове розуміння світу->систематизація знань про об'єктивний світ
}

Встановити відповідності між теоретичними методами та їх змістом
{
=формалізація->відображення змістовного знання в знаково-символічному вигляді
=аксіоматичний метод->побудова наукової теорії на підставі тверджень, які приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил
=гіпотетико-дедуктивний метод->дозволяє виводити наслідки з гіпотез, які потім перевіряються за допомогою емпіричних фактів
=ідеалізація->уявне конструювання понять про об'єкти, що не існують у дійсності, але таких, для яких є прообрази в реальному світі
=моделювання->будова умовиводів за аналогією, перенесення інформації з одних об'єктів на інші
}