:: 1::
Науку зазвичай визначають як 
{~творчу діяльність із систематизації знань про матеріальні об’єкти;
=сферу дослідницької діяльності, спрямовану на отримання нових знань про природу, суспільство й мислення;
~форму духовної діяльності людей, завдяки якій відкриваються закони природи;
~систему знань людини про природу й суспільство. }


::2::
Наука виникла як наслідок 
{~нагромадження емпіричних знань про природу й суспільство;
~потреб розвитку землеробства, будівельної техніки, ремесел;
=відділення розумової праці від фізичної та перетворення пізнавальної діяльності на специфічний рід занять окремої групи людей;
~появи мислителів у Стародавній Греції. }


::3::
Усі науки розділяють на 
{~природничі й формальні;
~природничі, технічні й суспільні;
~природничі, суспільні й філософію;
=природничі, технічні, суспільні й філософію. }


::4. :: Педагогіка – це 
{=наука про спеціально організовану й систематичну діяльність із формування людини, про зміст, форми й методи навчання, виховання й розвитку особистості;
~наука, що вивчає цілісний педагогічний процес;
~наука, що досліджує розвиток індивіда;
~наука, предметом якої є педагогічні технології. }


::5. :: Виникнення та розвиток педагогіки як науки були викликані до життя 
{~природною потребою готувати до життя нащадків;
~необхідністю кваліфікованого педагогічного керівництва;
=потребами суспільства у створенні спеціальних навчально-виховних установ, у теоретичному осмисленні й узагальненні процесів навчання, виховання й розвитку особистості, у підготовці молоді до життя в соціумі;
~необхідністю соціального відтворення поколінь. }


::6. ::  Термін «педагогіка» веде своє походження 
{~від епохи Середньовіччя;
~від епохи Відродження;
=із Стародавньої Греції;
~із праць Яна Амоса Коменського. }


::7. :: Структуру загальної педагогіки мають складати такі блоки питань, як 
{~загальна теорія виховання, загальна дидактика;
=загальні основи педагогіки, загальна теорія виховання, загальна дидактика, теорія управління навчальними закладами;
~загальна теорія виховання, загальна дидактика, теорія управління навчальними закладами;
~загальні основи педагогіки, загальна теорія виховання, загальна дидактика. }


::8. :: Методи наукового (педагогічного) дослідження у вузькому смислі – це 
{~методологічна орієнтація дослідження;
~підходи й принципи дослідження;
=сукупність прийомів, що використовуються в дослідженні;
~формальні логічні процедури. }


::9. :: Загальнонауковими методами емпіричного дослідження є 
{=спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент;
~аналіз та синтез, індукція та дедукція, моделювання;
~спостереження, порівняння, вимірювання;
~аналіз та синтез, індукція та дедукція, ідеалізація. }


::10. :: Загальнонауковими методами, що використовуються на емпіричному й теоретичному рівнях, є
{~аналіз та синтез, індукція та дедукція;
~абстрагування, моделювання;
=абстрагування, аналіз та синтез, індукція та дедукція, моделювання;
~ідеалізація, абстрагування, моделювання. }


::11. :: До загальнонаукових методів теоретичного дослідження відносять 
{~ідеалізацію, формалізацію, моделювання;
~ідеалізацію, формалізацію, гіпотетичний метод;
=ідеалізацію, формалізацію, аксіоматичний метод, гіпотетичний метод;
~ідеалізацію, формалізацію, аналіз та синтез. }


:: 12. :: Спостереження – це 
{=систематичне цілеспрямоване сприйняття об'єкта, під час якого дослідник неспроможний керувати тим процесом, що він вивчає;
~праця педагога, який вивчає певні відносини дітей, планомірно спостерігає за їхньою поведінкою у різних ситуаціях, що виникають у навчально-виховному процесі;
~цілеспрямований пошук інформації;
~попередня схематизація об’єктів реальності. }


::13. :: До спостереження висуваються такі вимоги, як 
{~ретельність, активність, озброєння науковця сучасними методиками дослідження;
~планомірність, цілеспрямованість, активність, систематичність;
=навмисність, планомірність, цілеспрямованість, активність, систематичність;
~планомірність, цілеспрямованість, активність. }


::14. :: Наукове спостереження у професійній педагогіці – це 
{~вивчення педагогічного процесу у звичайних умовах;
~цілеспрямоване дослідження певного педагогічного явища або процесу з метою виявлення конкретних даних;
~перевірка адекватності та істинності педагогічної теорії в практиці;
=цілеспрямоване й організоване сприйняття предметів, явищ і процесів виховання, навчання й розвитку людини в процесі її професійної підготовки без втручання дослідника в розглядувані педагогічні явища. }


::15. :: Етапами педагогічного спостереження є 
{~вибір об’єкта спостереження, формулювання мети і завдання спостереження; збір даних спостереження; оформлення результатів спостереження; аналіз результатів спостереження; теоретичні і практичні висновки спостереження;
~вибір об’єкта спостереження, складання плану спостереження; збір даних спостереження; оформлення результатів спостереження; аналіз результатів спостереження;
=вибір об’єкта спостереження, формулювання мети і завдання спостереження; отримання дозволу на проведення спостереження; складання плану спостереження; підготовка документів спостереження; збір даних спостереження; оформлення результатів спостереження; аналіз результатів спостереження; теоретичні і практичні висновки спостереження;
~вибір об’єкта спостереження, формулювання мети і завдання спостереження; збір даних спостереження; аналіз результатів спостереження. }


::16. :: Експеримент – це
{~метод, який забезпечує науково-об’єктивну та доказову перевірку правильності обґрунтованої на початку дослідження гіпотези;
=метод вивчення об'єктів, при якому учений активно і цілеспрямовано впливає на об'єкт шляхом створення штучних умов чи використання певних природних умов;
~метод, якому притаманна повторюваність;
~ метод перевірки певних теоретичних положень. }


::17. :: Експеримент у професійній педагогіці – це 
{~метод, що дозволяє глибше, ніж інші методи, перевірити ефективність тих чи інших нововведень у навчанні та вихованні;
~метод, що дає можливість порівнювати значення різних факторів у структурі педагогічного процесу й обирати оптимальні їх поєднання для відповідної ситуації;
=метод педагогічних досліджень, під час якого відбувається активний вплив на педагогічні явища шляхом створення нових умов, що відповідають меті дослідження;
~метод, який сприяє відкриттю усталених, повторюваних, істотних зв’язків між педагогічними явищами. }


::18. :: Етапами педагогічного експерименту є
{~діагностичний, прогностичний, організаційний, практичний;
~діагностичний, практичний, узагальнювальний;
~ організаційний, практичний, узагальнювальний;
= діагностичний, прогностичний, організаційний, практичний, узагальнювальний, впроваджувальний. }


::19. :: У дидактиці застосовуються такі види експерименту, як 
{~констатувальний, навчальний;
=констатувальний, навчальний, контрольний, порівняльний;
~констатувальний, навчальний, контрольний;
~ навчальний, контрольний.}


::20. :: Порівняння – це 
{=метод встановлення подібності чи відмінностей предметів та явищ, між якими існує певна об'єктивна спільність;
~метод співвіднесення тих або інших об’єктів за найважливішими, суттєвими ознаками;
~метод, у межах якого називаються особа, предмет або явище, з якими порівнюється хто-, що-небудь;
~метод, який сприяє відкриттю повторюваних зв’язків між певними явищами. }


::21. :: Педагогічне порівняння полягає 
{~в наданні предметові конкретного вираження;
~в логічному розподілі педагогічних фактів за певними ознаками;
= в зіставленні отриманих результатів педагогічного дослідження з його метою й завданнями;
~в переході від одиничного до загального. }


::22. :: Вимірювання як науковий метод 
{~ передбачає опосередковане дослідження об’єкта;
=є процедурою визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру, тобто еталону;
~ є перевіркою істинності теорії в практичній діяльності;
~ дає змогу дослідникові не вдаватися до суцільного дослідження (обстеження), отримати узагальнюючі дані, які дозволяють правомірно відобразити характеристики всієї сукупності предметів або явищ. }


::23. :: Педагогічні вимірювання можна схарактеризувати як
{~процеси вимірювання знань, умінь, компетентності кожної особи, яка бере участь у тестуванні;
~сукупність дій, що надають змогу оцінити рівень знань здобувачів освіти та якість організації освітнього процесу в закладі освіти;
~визначення якості підготовки учнів у ході атестації;
=процеси відображення числами рівнів прояву якостей особистості або знань, умінь і навичок, що викликають інтерес; як практичну освітню діяльність, що має на меті отримання об’єктивних і інформативних оцінок рівня поточної і підсумкової успішності студентів і учнів. }


::24. :: Абстрагування – це 
{=уявне відволікання від несуттєвих властивостей предметів і виділення суттєвих властивостей, зв’язків предметів, явищ, процесів, які цікавлять дослідника;
~методика, що дозволяє сконцентрувати увагу на суттєвих зв’язках, властивостях явищ та предметів;
~сукупність логічних операцій, що ведуть до отримання знань про певні сторони досліджуваного об’єкта;
~уявне виділення та синтезування схожих ознак. }


::25. :: Під абстрагуванням у педагогіці розуміють 
{~ уміння відмежуватися від деяких побічних впливів на процеси навчання й виховання;
~виділення найбільш істотних зв’язків і характеристик, що цікавлять педагога;
=мисленне відокремлення важливої для дослідника властивості чи ознаки педагогічного явища, процесу від інших їхніх ознак, властивостей, зв’язків;
~проникнення в суть педагогічних явищ, виявлення інваріантних рис досліджуваного процесу. }


::26. ::Аналіз – це метод пізнання, який
{~ дозволяє створювати поняття про об’єкти, які реально не існують;
~надає можливості охоплення мисленням, пам’яттю і уявою одночасно великої кількості фактів;
~сприяє виявленню протилежних тенденцій і рушійних сил розвитку;
= дозволяє розчленовувати предмети дослідження на певні частини. }


::27. :: Педагогічний аналіз – це 
{~експланаторний процес дослідження структури педагогічного процесу;
~вивчення елементів педагогічного процесу засобами математичної статистики;
=розчленовування об’єкта педагогіки, явища або проблеми, що викликають інтерес у фахівця, на частини з метою різнобічного розкриття суттєвих рис педагогічного феномена;
~сукупність логічних операцій, що ведуть до отримання знань про певні педагогічні процеси. }


::28. :: Синтез – це метод пізнання, який 
{~ дозволяє встановлювати взаємозв’язки та взаємозалежності;
~є зовнішнім поєднанням певних компонентів;
=дає змогу об'єднувати окремі частини предметів, явищ, процесів у єдине ціле;
~здатний надавати предметові конкретного вираження. }


::29. ::Синтез у педагогіці – це
{~виявлення форм взаємодії елементів педагогічного явища;
=метод дослідження будь-якого педагогічного явища в його єдності і взаємному зв’язку частин; зведення в єдине ціле даних, отриманих на основі аналізу;
~довільне поєднання двох виокремлених частин цілого педагогічного феномена;
~дослідження окремих сторін педагогічного процесу. }


::30. :: Індукція – це 
{~висновок від часткового до загального; науковий метод, що дозволяє досліднику переходити від часткових положень до загальних висновків; 
~змістовне обґрунтування істинності узагальнення;
~упорядкування й узагальнення певної інформації;
~ відокремлення різних явищ одне від одного. }


::31. :: Індукція в педагогіці – це
{~знання, що мають імовірний характер, бо завжди виражають припущення про існування певних педагогічних закономірностей;
=метод наукового пізнання, спрямований на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між педагогічними явищами, узагальнення емпіричних даних на основі логічних припущень від конкретного до загального, від відомого до невідомого. 
~феномен, що є обов’язковою складовою педагогічного експерименту;
~метод пізнання, спрямований на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між педагогічними явищами та процесами.}


::32. ::Дедукція полягає 
{~у можливості визначити причинність досліджуваних явищ;
~ у можливості забезпечити перевірку гіпотези;
~у можливості отримання вірогідних знань;
=у русі від загального до часткового, у застосуванні загальних наукових положень до конкретних явищ.}


::33. ::Дедукція в педагогіці – це 
{~ аксіоматичні педагогічні твердження;
~процес переходу від деяких педагогічних пропозицій до їх наслідків;
=метод наукового пізнання, в основі якого лежать наукові положення й постулати педагогічного характеру, що не вимагають дослідно- експериментального підтвердження, а сприймаються як аксіоми; дедукція дає вірогідні знання, оскільки йде від загального до конкретного;
~метод пізнання педагогічних феноменів, основою якого є певні наукові постулати. }


::34. :: Моделювання будується на
{~уявному створенні життєвих ситуацій;
=використанні моделі як засобу дослідження явищ та процесів;
~відтворенні певних функцій досліджуваного предмета;
~використанні малюнків, схем тощо. }


::35. :: Матеріальні моделі – це 
{=природні об’єкти, що підпорядковуються у своєму функціонуванні природним законам фізики, механіки тощо; мають таку саму фізичну природу, що й оригінал;
~предмети, що втілюються в дереві, металі, склі;
~феномени у вигляді малюнків, схем, таблиць, символів або текстів;
~зменшені копії літаків, гелікоптерів, двигунів, мостів тощо. }


::36. ::Ідеальні моделі – це
{~структури, що зосереджують увагу дослідника на дрібних факторах, деталях, другорядних явищах;
~феномени, що відбивають найголовніші риси об’єкта вивчення;
=структури, які фіксуються в таких наочних елементах, як малюнки, схеми тощо й поділяються на наочно-образні, вербальні, знакові та математичні;
~логічні побудови, що ґрунтується на описі реального об’єкта за допомогою математичних засобів. }


::37. ::Найпоширенішого застосування в педагогіці набуло 
{~аналогове моделювання;
~макетне моделювання;
~матеріальне моделювання;
=наочно-образне, описове моделювання. }


::38. ::Ідеалізація – це
{~метод, за допомогою якого плідно вивчають структуру, характер, сутність об’єкта;
=уявне конструювання об'єктів, які не існують насправді або є практично нездійсненними;
~опертя на гіпотезу;
~ метод, що допомагає відшукувати істотні зв’язки й взаємовідносини та формулювати закони.}


::39. :: Прикладами ідеалізованих об’єктів у педагогіці є 
{~ «ідеальне моделювання», «ідеальна індукція»;
~ «ідеальний аналіз», «ідеальний синтез»;
~ «ідеальне абстрагування», «ідеальна дедукція»;
= «ідеальний вихованець», «ідеальний педагог». }


::40. :: Формалізація – це
{~методика, що забезпечує узагальненість підходу до розв’язання пізнавальних проблем;
~прийом перебудови структури теорії;
= метод дослідження різних об'єктів шляхом відображення їх структури у знаковій формі за допомогою штучних мов (наприклад, мови математики);
~ ланцюг формул. }


::41. ::Символіка штучної мови
{~полегшує розуміння педагогічних процесів;
~ дозволяє педагогові логічно мислити;
~сприяє максимальному ізолюванню досліджуваної властивості педагогічного феномена від супутніх факторів;
= надає стислості і чіткості фіксації значень формалізованих педагогічних об’єктів пізнання, однозначності розуміння їх структури. }


::42. :: Аксіоматичний метод – це 
{~метод, що дає можливість створення логічно завершених наукових теорій;
=метод побудови наукової теорії, у якому деякі твердження приймаються без доказів, а інші знання виводяться з них за певними логічними правилами;
~метод, який дає змогу розв’язати проблему несуперечливості тверджень;
~метод, що має тісний зв'язок із життям і може бути використаний в практичній діяльності людини. }


::43. :: Гіпотетичний метод полягає 
{~у збиранні фактичного матеріалу;
~у перевірці отриманих результатів на практиці;
=у висуванні гіпотези, тобто ймовірної теорії; 
~у використанні фактів не лише для одержання нового знання, а й для побудови нових теорій. }


::44. ::У розвитку гіпотези можна виділити такі стадії, як 
{~пошук позитивного результату; перевірку зібраних фактів;
=збирання фактичного матеріалу і висунення на його основі припущень; формулювання гіпотези; перевірка отриманих результатів на практиці та уточнення гіпотези на основі результатів такої перевірки;
~збирання фактичного матеріалу; формулювання гіпотези; 
~ збирання матеріалу; висунення наукових припущень. }


::45. :: Педагогічне тестування – це 
{~сукупність засобів діагностики;
~застосування певних методичних критеріїв; 
~система завдань, за допомогою яких порівнюються знання як окремих учнів, так і класів;
=система психолого-педагогічних завдань, спрямованих на дослідження окремих рис і якостей людини; нормовані за часом виконання і складністю набори завдань, що використовуються для порівняльного вивчення групових та індивідуальних особливостей. }


::46. :: Вивчення, аналіз та узагальнення педагогічного досвіду допомагає
{~отримати необхідну інформацію про учнів і вчителя;
=виявити існуючий рівень функціонування навчально-виховного процесу, властиві йому протиріччя, розкрити елементи нового і раціонального у практиці кращих викладачів, учителів;
~проаналізувати типові для педагогів недоліки і помилки;
~з’ясувати сутність педагогічного досвіду. }


::47. :: До методів вивчення інформаційних джерел з проблем педагогічного дослідження належать
{~аналіз особових справ, автобіографій, щоденників, листів;
~ аналіз записів дискусій, розмов, нарад;
~ аналіз статутів, наказів, розпоряджень, законів;
= аналіз особистих документів, офіційних матеріалів групової, колективної та масової комунікації, продуктів педагогічної діяльності, вивчення й аналіз системи студентських/учнівських робіт. }


::48. ::Анкетування проводять для 
{=з’ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтирів, соціальних настанов, особистісних рис опитуваних;
~збору даних і для обробки їх за допомогою математичної статистики;
~з’ясування ставлення особи, за якою спостерігають, до певної проблеми або явища;
~для виявлення того, чи можуть студенти/учні оцінювати певні явища, процеси. }


::49. :: Інтерв’ю – це
{~ретельно розроблений і технічно оснащений метод із чіткою метою, яка випливає з певних завдань дослідження;
=система заздалегідь підготовлених запитань, які дослідник ставить опитуваному, утримуючись від власних коментарів; особа, що бере інтерв’ю, не впливає на думку свого співрозмовника;
~розмова, що передбачає певні уточнення під час бесіди;
~ особистісно-довірлива бесіда. }


::50. :: Об’єктом соціометричного опитування є 
{~соціологічна інформація;
~характеристика респондентів;
=характеристика взаємин між респондентами; 
~неформальні (неофіційні) стосунки між учнями. }


::51. :: Етапами експертної оцінки є
{~підготовка і проведення опитування експертів, обробка результатів експертної оцінки, аналіз і оформлення результатів експертної оцінки;
=підготовка документа експертної оцінки, з’ясування вихідної інформації, формування експертної групи і оцінка компетентності експертів, підготовка і проведення опитування експертів, обробка результатів експертної оцінки, аналіз і оформлення результатів експертної оцінки;
~з’ясування вихідної інформації, формування експертної групи і оцінка компетентності експертів, підготовка і проведення опитування експертів, обробка результатів експертної оцінки звуконаслідувальної гіпотези;
~з’ясування вихідної інформації, формування експертної групи і оцінка компетентності експертів, опитування експертів, обробка результатів експертної оцінки. }


::52. ::  Педагогічний консиліум – це 
{=проведене під керівництвом педагога-експериментатора чи класного керівника колективне обговорення характеристик учнів усіма вчителями, які працюють у цьому класі, а у разі потреби з батьками, шкільним лікарем, вихователем групи продовженого дня тощо; 
~обговорення різних поглядів на характер тих чи інших учнівських рис; 
~метод порівняння думок педагогів; 
~метод  складання об’єктивної характеристики учня. }


::53. :: До типів вимірювальних шкал відносять 
{~рангову шкалу, шкалу інтервалів, шкалу відношень;
=шкалу найменувань, шкалу порядку, шкалу інтервалів, шкалу відношень;
~шкалу найменувань, шкалу порядку, шкалу інтервалів;
~рангову шкалу, шкалу відношень. }


::54. ::Суть статистичного зведення полягає в тому, що дослідники
{~складають статистичні таблиці та графіки;
~використовують математичний апарат; 
~підраховують підсумки первинного статистичного матеріалу; 
=класифікують, групують і кількісно опрацьовують матеріали спостереження. }


::55. :: Визначення впливу різних факторів на мінливість ознаки, яка вивчається, є особливістю 
{=дисперсійного аналізу;
~кластерного аналізу;
~латентно-структурного аналізу;
~регресійного аналізу. }


::56. :: Принцип загального зв’язку явищ першим сформулював 
{~Ансельм Кентерберійський;
=Ф. Шеллінг;
~Г. Гегель;
~В. фон Гумбольдт. }


::57. :: У сучасній систематиці прийнято такі ознаки систем, як 
{~потенційна подільність елементів системи;
~можливість розчленовування системи на низку підсистем;
=відносна неподільність елементів системи, ієрархічність системи, структурність системи;
~протиставленість системи впорядкованій множинності. }


::58. :: Принцип історизму запанував у науці 
{~у другій половині XVIII ст.;
=у першій половині ХІХ ст.;
~в епоху Середньовіччя;
~в епоху Відродження. }


::59. ::Наукове дослідження забезпечує  
{=цілеспрямоване вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами; системний, цілісний підхід до вивчення явищ і процесів; застосування історичного підходу до пізнання дійсності;
~поєднання принципів системності й причиновості в наукових пошуках;
~реалізацію принципу загального зв’язку явищ;
~ реалізацію законів діалектики. }


::60. ::Для наукового дослідження характерні такі риси, як
{~ актуальність, доказовість, об’єктивність;
~послідовність, актуальність, доказовість, об’єктивність, точність;
=послідовність, актуальність, доказовість, об’єктивність, відтворюваність, точність, реальність;
~ актуальність, об’єктивність, відтворюваність, точність. }


::61. ::Об’єкт дослідження – це
{~підприємство або галузь;
=процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження;
~те, на що спрямований процес пізнання;
~навколишній матеріальний світ і його відображення в свідомості людини. }


::62. ::Предмет дослідження – це
{~те, що цікавить ученого;
~явище або процес, обрані для пізнання;
=властивості явищ, процесів, досліджувані з певною метою відносно їх ставлення до об’єкта;
~певні чинники та взаємовідносини між ними. }


::63. ::Науково-дослідна діяльність студентів включає
{~підготовку курсових і магістерських робіт;
~ аудиторне навчання студентів, підготовку до іспитів;
~участь у студентських конференціях, наукових гуртках; рекламну діяльність;
=навчання елементам дослідницької діяльності при вивченні матеріалів спецкурсів, спецсемінарів; наукові дослідження студентів під керівництвом професорсько-викладацького складу в процесі підготовки курсових і магістерських робіт; участь у студентських конференціях, наукових гуртках; підготовка тез, статей. }


::64. :: Онтологія виступає в ролі засобу, за допомогою якого вчений 
{~обирає певні прийоми й процедури вивчення об’єкта;
=сприймає світ як деяку певним чином розчленовану цілісність, подану йому в системі філософських категорій;
~окреслює предмет дослідження;
~визначає структуру методу. }


::65. :: Шкалювання в педагогіці – це
{~система індикаторів конкретного емпіричного вияву ознак педагогічних явищ; 
~спосіб впорядкування емпіричних педагогічних даних, що одержують при використанні різних методів дослідження;
~інструмент для виміру оцінок інформації, що збирається в процесі аналізу освітніх документів;
=порівняння кількісних показників педагогічних феноменів.}


::66. :: Основними обов’язковими етапами математичного дослідження педагогічних явищ є 
{~спостереження або експерименти; математичні обчислення;
~отримання вибірок; математичні обчислення;
=отримання випадкової вибірки; знаходження величин, які характеризують вибірку; порівняння двох вибірок;
~знаходження величин, які характеризують вибірки; порівняння вибірок. }


::67. ::У межах експерименту виділяють такі основні етапи роботи під час статистичного дослідження педагогічних явищ:
{~побудова вибірки; графічне зображення статистичних розподілів; обчислення величин, що характеризують вибірку;
~одержання вибірки із загальної суми деяких явищ; відбір на основі таблиць випадкових чисел; координація даних;
=побудова простої випадкової вибірки; організація даних (статистичний розподіл вибірки); графічне зображення статистичних розподілів (гістограма, полігон частот); обчислення величин, що характеризують вибірку;
~побудова вибірки; графічне зображення статистичних розподілів. }


::68. :: Основним результатом емпіричного аналізу є 
{=емпіричні факти, безпосередні дані спостережень і експериментів;
опис певних педагогічних ситуацій;
~гіпотеза дослідження як система припущень і передбачень, правомірність ~яких має потребу в перевірці й підтвердженні; 
~певний ілюстративний матеріал. }


::69. ::Теоретичний рівень дослідження характеризується такими ознаками: 
{~демонструється рух від однобічного знання до все більш багатоаспектного знання; гіпотези перетворюються на теорії; 
=явище вивчають переважно у взаємозв’язку його елементів і сторін; будь-яке теоретичне знання за своєю суттю досліджують системно; на підставі первинних узагальнень (про окремі предмети чи явища) будують абстракції вищого порядку (моделі та концептуальні ідеї), абстракції створюють за допомогою абстракцій;
~встановлюються причиново-наслідкові зв’язки;
~будь-яке явище трактується як певна структура. }


::70. :: Підготовчі роботи наукового дослідження зазвичай включають
{~відвідування бібліотек; пошук літератури в мережі Інтернет; консультації з фахівцями;
=накопичення наукової інформації; вивчення методів дослідження; проведення попередніх експериментів, спостережень; консультації з фахівцями; організацію «наукового архіву»; підготовку та читання рефератів;
~пошук опублікованої літератури й архівних матеріалів; вивчення методів дослідження; проведення попередніх спостережень;
~консультації з фахівцями; організацію «наукового архіву»; підготовку та читання рефератів. }


::71. ::При плануванні наукового дослідження важливо 
{~бути максимально уважним і сконцентрованим;
~планувати не тільки на день і тиждень, а й на місяць, квартал, рік;
=точно розраховувати час; встановлювати послідовність виконання різних робіт; виділяти резерв часу;
~використовувати досвід видатних науковців. }


::72. :: Читання наукової літератури зазвичай складається з таких прийомів, як
{~ читання матеріалу в даній послідовності з акцентуванням уваги на найважливіших фрагментах тексту; вибіркове читання матеріалів; складання плану, конспекту, тез і систематизація виписок;
~ загальне ознайомлення з науковою роботою щодо змісту та швидкий її перегляд; читання матеріалу в даній послідовності з акцентуванням уваги на найважливіших фрагментах тексту; вибіркове читання матеріалів; складання плану, конспекту, тез і систематизація виписок;
~ читання матеріалу в даній послідовності з акцентуванням уваги на найважливіших фрагментах тексту; вибіркове читання матеріалів; складання плану, конспекту, тез і систематизація виписок; повторне читання матеріалів та зіставлення з іншими джерелами інформації; переклад тексту з іноземних джерел;
= загальне ознайомлення з науковою роботою щодо змісту та швидкий її перегляд; читання матеріалу в даній послідовності з акцентуванням уваги на найважливіших фрагментах тексту; вибіркове читання матеріалів; складання плану, конспекту, тез і систематизація виписок; повторне читання матеріалів та зіставлення з іншими джерелами інформації; переклад тексту з іноземних джерел; читання з використанням довідкових матеріалів. }


:: 73. :: Найпоширенішими прийомами запису є 
{~ записи у вигляді цитат; створення малюнків, схем, опорних конспектів тощо; складання плану, резюме книжки, статті тощо; складання конспекту; фотографування та ксерокопіювання тексту; стислий виклад власних думок у зв'язку з прочитаним;
= записи у вигляді цитат; записи у вільному викладі; створення малюнків, схем, опорних конспектів тощо; складання плану, резюме книжки, статті тощо; складання конспекту; фотографування та ксерокопіювання тексту; стислий виклад власних думок у зв'язку з прочитаним;
~ записи у вигляді цитат; складання плану, резюме книжки, статті тощо; складання конспекту; фотографування та ксерокопіювання тексту; стислий виклад власних думок у зв'язку з прочитаним;
~ записи у вигляді цитат; складання конспекту; фотографування та ксерокопіювання тексту. }


:: 74. :: Реферат – це 
{~ праця, де розкривається теоретичне й практичне значення дослідження;
= стислий узагальнений виклад основних положень дослідження в письмовій формі;
~ письмова робота, що містить огляд публікацій з певної теми;
~ короткий твір, у якому відбивається ерудиція його автора. }


:: 75. :: Наукові тези – це 
{~ невеликі за обсягом статті;
~ логічні судження;
= стисло сформульовані основні положення наукової праці;
~ певні факти, аксіоми. }


:: 76. :: Наукова стаття – це порівняно невеликий за обсягом вид публікації, що
{~ є експериментальним дослідженням і описом виробничого досвіду;
= містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання з певної теми, фіксує науковий пріоритет автора, робить матеріал надбанням інших фахівців;
~ дає огляд тих чи інших технологічних процесів;
~ популяризує досягнення науки. }


:: 77. :: Курсова робота – це
{ = самостійне навчально-наукове дослідження студента з певного навчального предмета;
~ студентське дослідження з педагогіки або психології;
~ дослідження студента-гуртківця;
~ праця студента, що містить аналіз стану певної проблеми. }


:: 78. ::  Зазвичай виділяють такі стилі літературної мови, як 
{~ науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, літературно-художній;
~ науковий, публіцистичний, літературно-художній, конфесійний;
= науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, літературно-художній, конфесійний, розмовний;
~ науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, літературно-художній, конфесійний. }


:: 79. :: Стилістика наукової мови як розділ мовознавства вивчає 
{~ навчально-педагогічний підстиль, науково-популярний підстиль тощо;
= засоби вираження думки в науковому творі, виходячи з мети та характеру висловлювання;
~ правила вживання термінів;
~ типові помилки стилістичного характеру в наукових творах. }


:: 80. :: Термін – це 
{~ слово наукового стилю;
~ однозначне слово;
~ слово, що має загальномовне та термінологічне значення;
= слово чи словосполучення, що вживається у спеціальному науковому значенні. }


:: 81. :: Мова наукових творів має бути 
{~ зрозумілою читачам;
~ орієнтованою на читачів, що мають різну освіту;
= точною, ясною, стислою, послідовною;
~ насиченою термінами. }


:: 82. :: Цитата – це
{~ посилання на твердження іншого автора;
= дослівний, абсолютно точний виклад уривків із творів іншого автора наукового чи літературного джерела (у тому числі оприлюдненого у мережі Інтернет) на підтвердження своїх міркувань чи полеміки;
~ крилатий вираз із художніх творів, який має певне естетичне значення;
~ найважливіші положення зі студій інших науковців. }


:: 83. :: Плагіат – це
{~ порушення академічної доброчесності;
~ некоректне цитування;
~ відсутність уживання  лапок;
= видача за власні чужих ідей, висловлювань тощо. }


:: 84. :: Академічна доброчесність – це
{~ дотримання норм законодавства про авторське право;
= сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися науковці під час проведення наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до наукових результатів;
~ коректне цитування;
~ поважання прав інших науковців. }


:: 85. :: Дотримання академічної доброчесності науковцями передбачає
{~ дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права; надання достовірної інформації про власну педагогічну (науково-педагогічну, наукову, творчу) діяльність;
~ дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права; надання достовірної інформації про методику дослідження;
~ посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей з праць інших авторів;
= посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей з праць інших авторів; дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права; надання достовірної інформації про методику дослідження та про власну педагогічну (науково-педагогічну, наукову, творчу) діяльність. }


:: 86. :: Кваліфікаційна (магістерська) робота – це
{~ самостійна науково-дослідна робота, що демонструє здатність магістра до творчого осмислення аналізованого матеріалу, ступінь володіння професійною мовою у предметній галузі знання;
= самостійна науково-дослідна робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту та отримання диплома магістра;
~ самостійна науково-дослідна робота, що містить сукупність перспективних і актуальних проблем;
~ праця, що відображає творчий потенціал виконавця-магістра, його вміння інтерпретувати різні концепції і теорії. }


:: 87. :: Рекомендований обсяг кваліфікаційної (магістерської) роботи без урахування списку використаних джерел і додатків становить
{~ від 60 до 90 сторінок друкованого тексту;
~ від 45 до 80 сторінок друкованого тексту;
= від 50 до 80 сторінок друкованого тексту;
~ від 45 до 75 сторінок друкованого тексту. }


:: 88. :: У вступі до кваліфікаційної (магістерської) роботи
{ = розкривається суть проблеми, елементи наукової новизни, актуальність теми, обґрунтовується необхідність її дослідження, наводяться вихідні дані для розробки теми, розкриваються мета, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, практична його цінність;
~ згадуються дослідники (як вітчизняні, так і зарубіжні), праці яких містять питання, що розглядаються;
~ формулюються наукова новизна й актуальність;
~ розкриваються мета, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, практична його цінність. }


:: 89. :: Перший розділ кваліфікаційної (магістерської) роботи має бути
{ = теоретико-методологічного характеру;
~ практичного характеру;
~ дослідженням студій класиків педагогічної науки;
~ аналітичним оглядом іноземної педагогічної літератури. }


:: 90. :: Другий розділ кваліфікаційної (магістерської) роботи повинен мати
{~ результати спостережень;
~ таблиці та графіки;
= практичний, аналітико-дослідницький характер;
~ теоретико-методологічний характер. }


:: 91. :: У висновках до кваліфікаційної (магістерської) роботи
{~ характеризують предмет, об’єкт;
~ описують методологію й методику дослідження;
~ аналізують етапи дослідження;
= наводять оцінку одержаних результатів педагогічного дослідження (відповідність отриманих результатів меті й завданням дослідження, практичну цінність), наголошують на якісних та кількісних показниках отриманих результатів, подають рекомендації щодо їх використання. }


:: 92. :: Студент допускається до захисту кваліфікаційної (магістерської) роботи, якщо він
{ = пройшов попередній захист роботи на випусковій кафедрі;
~ отримав позитивну оцінку наукового керівника;
~ отримав позитивний відгук рецензента (рецензентів);
~ підготував і правильно оформив текст роботи, склав доповідь і створив презентацію. }


:: 93. :: При оцінюванні кваліфікаційної (магістерської) роботи враховуються
{~ логіка і науковість виступу студента; ступінь складності і актуальності педагогічної проблеми; теоретична і практична значущість магістерської роботи;
~ теоретична і практична значущість магістерської роботи; ясність викладення, самостійність суджень, володіння матеріалом; уміння студента відповідати на запитання та зауваження; оформлення роботи;
= логіка і науковість виступу студента; ступінь складності і актуальності педагогічної проблеми; теоретична і практична значущість магістерської роботи; ясність викладення, самостійність суджень, володіння матеріалом; уміння студента відповідати на запитання та зауваження; оформлення роботи; характеристики роботи, представлені в рецензіях;
= теоретична і практична значущість магістерської роботи; ясність викладення, самостійність суджень, володіння матеріалом; уміння студента відповідати на запитання та зауваження; оформлення роботи; характеристики роботи, представлені в рецензіях. }


:: 94. :: Метою повної загальної середньої освіти є
{~ успішна самореалізація випускників у суспільстві;
~ набуття випускниками шкіл певних компетентностей, необхідних для життя в соціумі;
= різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадської активності;
~ різнобічний розвиток та соціалізація особистості. }


:: 95. :: Формула «Нової української школи» складається з таких ключових компонентів:
{~ новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві; умотивований вчитель, який має свободу творчості й розвивається професійно; наскрізний процес виховання, який формує цінності; децентралізація та ефективне управління;
~ новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві; умотивований вчитель, який має свободу творчості й розвивається професійно; наскрізний процес виховання, який формує цінності; децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію; педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками;
= новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві; умотивований вчитель, який має свободу творчості й розвивається професійно; наскрізний процес виховання, який формує цінності; децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію; педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками; орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм; нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя; справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти;
~ новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві; умотивований вчитель, який має свободу творчості й розвивається професійно; наскрізний процес виховання, який формує цінності; децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію; педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками; орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм. }


:: 96. :: Ключовими компетентностями «Нової української школи» є
{~ спілкування державною й іноземними мовами; математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; соціальна та громадянська компетентності; 
= спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовами; спілкування іноземними мовами; математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; соціальна та громадянська компетентності; обізнаність та самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя;
~ математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; соціальна та громадянська компетентності; обізнаність та самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя.
~ спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовами; спілкування іноземними мовами; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; соціальна та громадянська компетентності. }


:: 97. :: Інклюзивна освіта – це
{~ система освітніх послуг, що враховує індивідуальні відмінності учнів;
= система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу;
~ освіта, що орієнтується на збереження відносної автономії кожної соціальної групи; на плюралізмі звичаїв та думок;
~ освіта, що забезпечує індивідуальний підхід до кожного учня. }


:: 98. :: Інклюзія ґрунтується
{~ на повазі до кожної людини;
~ на збереженні відносної автономії кожної соціальної групи;
= на визнанні індивідуальних людських відмінностей, повазі до них, на збереженні відносної автономії кожної соціальної групи, на плюралізмі звичаїв та думок;
~ на плюралізмі звичаїв та думок. }


:: 99. :: Ергономіка – це наука, яка
{~ вивчає умови безпечної та ефективної праці;
= комплексно досліджує особливості виробничої діяльності людини в системі «людина-техніка-довкілля» для уможливлення ефективності роботи людини, забезпечення безпеки та комфорту; 
~ аналізує посадових обов'язки працівників, робочі місця, предмети і об'єкти праці; 
~ займається комп'ютерними програмами, що враховують фізичні і психічні особливості працівників. }


:: 100. :: Безпечне освітнє середовище – це
{~ сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг, поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору;
= сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг, поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин;
~ сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг, поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин;
~ сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів. }