Моральне виховання-
{= Це виховний вплив школи, сім'ї, громадськості, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі та практичної діяльності.
~Система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.
~Процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості и свідомості людини праці.}

Основними факторами виховання є такі:
{=Провідна діяльність особистості на певному етапі онтогенезу; спілкування, що сприяє засвоєнню інформації, оволодінню уміннями, навичками та звичками соціальної взаємодії; спільна діяльність із дорослими (або колективом) на основі оптимальної самоактивності і самоорганізації (розвивається відповідальність, ініціативність, наполегливість тощо); референтна (значуща для індивіда) соціальна група однолітків; вплив сім’ї.
~Спілкування, що сприяє засвоєнню інформації, оволодінню уміннями, навичками та звичками соціальної взаємодії; спільна діяльність із дорослими (або колективом) на основі оптимальної самоактивності і самоорганізації (розвивається відповідальність, ініціативність, наполегливість тощо)
~Активність і самостійність самої особистості в осмисленні та оцінюванні певної інформації, що створює сприятливі передумови для формування переконань. Принцип розвитку у діяльності. Саме через спеціально організовану діяльність відбувається формування мотивів та звичних способів поведінки особистості. Підкріплення (схвалення і покарання), що забезпечує адекватне орієнтування особистості у ситуації. Відсутність підкріплення призводить до згасання мотиву.}

Основною метою сучасного виховання є-
{=Всебічний гармонійний розвиток особистості.
~Оцінки.
~Екологічне, статеве, правове, економічне, громадське виховання.}

Академічні теорії (традиціоналістські, класичні, загальні) -
{=Концентрують свою увагу на процесі передачі загальних знань через класичний зміст навчання і виховання, який не залежить від сьогоднішньої культури й сучасних соціальних структур.
~Відштовхуються від тези, що виховання покликане розв'язувати соціальні, культурні проблеми та проблеми довкілля. Основною метою виховання має стати підготовка учнів до подолання нерівності між людьми (як у соціальному, так і в культурному аспектах), збереження навколишнього середовища. Провідне місце в цих теоріях відводиться суспільству (Ілліч, Бурдьє, Тофлер).
~Звернені, з одного боку, у внутрішній світ людини, а з іншого - до універсуму. Вони оперують змістом і цінностями, створеними тисячоліття тому. Релігія і східна філософія та їх цінності виступають основою виховання. Головна увага зосереджується на вихованцеві, з якого треба виховати особистість, здатну до медитації та споглядання (Фергюсон, Фотінас, Гартманн).}

Прийоми виховання -
{=Це складові частини виховних методів, які забезпечують їх застосування в певних умовах.
~Це сукупність прийомів виховання; як правило, це предмети матеріальної і духовної культури, що використовуються у виховному процесі для вирішення конкретних виховних завдань.
~Це цілеспрямована змістовна професійна діяльність педагога, що сприяє максимальному розвитку особистості дитини, входженню дитини у контекст сучасної культури, становленню її як суб’єкта і стратега власного життя, гідного людини.}

Складність виховного процесу:
{=Його результати не є явними (порівняно із процесом навчання); між педагогічними проявами вихованості і невихованості знаходиться довготривалий період утворення необхідних якостей особистості; виховний процес динамічний, рухливий, змінний.
~Тривалістю, по суті виховання триває все життя; безперервністю; комплексним характером (єдністю цілей, задач, поєднання форм і методів виховного впливу); варіативністю і невизначеністю результатів через індивідуальні відмінності вихованців та вихователів; двостороннім характером виховного впливу: від вихователя до вихованців (прямий зв’язок) та від вихованців до вихователя (зворотній зв’язок).
~Діагностика вихованців і визначення задач виховання; проектування виховного впливу: розробка змісту, методів, форм; організація педагогічної взаємодії; перевірка і оцінка результатів.}

Класифікація методів виховання:
{=Вправи, оцінки і самооцінки, переконання.
~Лекції, розповіді, бесіди, диспути.
~Конференції, збори, в основі яких є слово.}

У психології виховання використовують різні види навіювання:
{=Пряме, опосередковане, довільне, мимовільне.
~Пряме, непряме, довільне, мимовільне.
~Непряме, опосередковане, довільне, мимовільне.}

Основні етапи процесу самовиховання:
{=Усвідомлення вихованцем вимог до своєї діяльності; самопізнання, критична самооцінка вихованцем своєї діяльності та поведінки; планування роботи над собою, вироблення програми та правил поведінки; практична реалізація програми самовиховання із урахуванням усієї складності наступного перегляду намічених позицій; самоконтроль, самооцінка та самокоригування дій і поведінки.
~Наслідування, самопізнання, критична самооцінка вихованцем своєї діяльності та поведінки; планування роботи над собою, вироблення програми та правил поведінки; практична реалізація програми самовиховання із урахуванням усієї складності наступного перегляду намічених позицій; самоконтроль, самооцінка та самокоригування дій і поведінки.
~Усвідомлення вихованцем вимог до своєї діяльності; самопізнання, критична самооцінка вихованцем своєї діяльності та поведінки; планування роботи над собою, вироблення програми та правил поведінки; практична реалізація програми самовиховання із урахуванням усієї складності наступного перегляду намічених позицій.}

Головною метою самовиховання на сучасному етапі є-
{=Досягнення вихованцем згоди із самим собою, пошуку смислу життя, самоактуалізація і самореалізація потенційних можливостей та активне самоутвердження у суспільному житті.
~Постійне прагнення людини до повного вияву і розвитку особистісних потенційних можливостей та їх реалізації.
~Життєві устремління вихованця, потреба діяти згідно з нормами загальнолюдської моралі та професійними вимогами, розуміння необхідності переборення труднощів особистісного і професійного становлення тощо.}