Психологія педагогічної діяльності – це:
{=Це галузь психологічних знань, що вивчає специфіку, структуру і психологічний зміст педагогічної діяльності, професійні функції вчителя і особливості їх реалізації, готовність до педагогічної роботи та педагогічні здібності, специфіку взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу.
~Галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності становлення особистості в умовах різнопланового соціального впливу.
~Це своєрідно сконструйований і здійснений педагогічний процес, що включає принципово нові його елементи і поставлений таким чином, що дає можливість глибше, ніж звичайно, бачити зв'язки між різними його сторонами і точно враховувати результати внесених змін.}

Основні розділи педагогічної психології:
{=Психологія навчання; психологія виховання; психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя.
~Загальнофілософські принципи, загально-психологічні принципи, загально-психологічні принципи.
~Теоретико-пізнавальні, прогностичні, синтезуючі.}

Педагогічна психологія і загальна психологія:
{=Методи дослідження (спостереження, експеримент, самоспостереження, аналіз продуктів діяльності);природа психічного (можливості людської психіки як предмет навчально-виховного впливу, проблема обдарованості);процес спілкування та авторитет окремих учнів, учителя; проблема відповідального ставлення до навчальних обов'язків; уявне та реальне особистісне самовизначення.
~Методи дослідження (спостереження, експеримент, близнюк о-вий і генеалогічний методи);роль спадковості в навчанні і вихованні та виняткові діти (проблема обдарованості; "ліворукі" діти тощо).
~Методи дослідження (спостереження, експеримент, самоспостереження, аналіз продуктів діяльності);вікові, індивідуальні особливості та методи навчання і виховання; життєвий шлях особистості; проблема авторитету; психолого-педагогічне обґрунтування системи навчально-виховного впливу; обґрунтування дієвості навчально-виховного впливу.}

Емпіричні методи:
{=Спостереження і самоспостереження. Експеримент. Близнюковий метод. Психодіагностичні методи.
~Спостереження і самоспостереження. Порівняльний метод. Експеримент. Генетичний метод.
~Структурний метод. Психодіагностичні методи. Генетичний метод. Експеримент.}

Педагогічна психологія і диференційна психологія:
{=Методи дослідження (спостереження, експеримент, самоспостереження, аналіз продуктів діяльності);урахування педагогом індивідуально-типологічних особливостей учнів (темпераменту, характеру, здібностей);перспективи індивідуального розвитку (особистісні, інтелектуальні, соціально-психологічні, професійні).
~Методи дослідження (спостереження, експеримент);вплив центральної нервової системи на ситуацію успіху (неуспіху);анатомо-фізіологічні особливості (акселерація, ретардація тощо) та процес навчання і виховання.
~Методи дослідження (спостереження, експериментально-генетичний метод);особливості вияву та формування задатків у процесі навчання; вплив середовища на становлення особистості.}

Об’єктом учіння є: 
{=Учень
~Научіння
~Знання}

О.М. Матюшкін психологічним регулятором учіння вважає:
{=Процес розуміння, а механізм зворотного зв'язку спрацьовує у процесах вироблення стереотипних форм поведінки, тої поведінки, яка виробляється за взірцем.
~Механізм зворотного зв'язку, що він необхідний у процесах мислення, але недостатній для його саморегуляції.
~Розрізняти зовнішній зворотний зв'язок та внутрішній. Перший полягає у встановленні зв'язку навчальної діяльності з навчальною, а другий полягає в інформуванні про результати діяльності учня.}

Традиційне навчання: «Учень об’єкт формуючих впливів».В основі навчання:
{=Повідомлення інформації й вимог до певних навчальних дій. Характер навчання визначається передачею відібраних знань та вмінь. Використовуються методи повідомлення, пояснення, показу. Дії учнів – наслідування, відтворення і повторення, тренування за готовими зразками і правилами. Принципи навчання – традиційні.
~Самостійний пошук і відбір учнями інформації та дій, які відповідають його потребам і цінностям. Характер навчання – природнє самонаучіння, стимулювання пізнавального інтересу учнів. Використовуються методи організації пізнавально-розвивального педагогічного середовища, пробудження інтересу й цікавості учнів. 
~Вчитель так організовує зовнішні джерела поведінки учнів у вигляді вимог і установок, що вони формують необхідні цінності й інтереси школярів, а останні визначають активний добір та використання учнем необхідної навчальної інформації. Характер навчального процесу передбачає наявність спрямованої пізнавальної активності учнів. Навчання розглядається як управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів.}

Будь-яка освітня педагогічна технологія повинна відповідати деяким основним методологічним вимогам (критеріям технологічності):
{=Концептуальність. Системність. Можливість управління. Ефективність. Відтворюваність. Візуалізація.
~Провідна роль. Системність. Ефективність. Усвідомлення. Результативність. Швидкий темп.
~Засвоєння. Швидкий темп. Можливість управління. Візуалізація. Результативність. Відтворюваність.}

Принципи розвиваючого навчання, висунуті В.В.Давидовим і Д.Б.Ельконіним:
{=Наукові поняття, які створюють загальний принцип вирішення задач, є головним змістом навчальної діяльності учнів початкової школи. Засвоєння наукових понять має таку динаміку: аналіз умов їх формування, з'ясування загального принципу, застосування його до конкретних випадків. Принцип змістовного узагальнення: знання загального характеру передують знанням конкретного характеру, здобування знань здійснюється шляхом сходження від загального до конкретного. Науково-теоретичний характер навчальної діяльності. Основним змістом навчання повинні бути наукові, а не емпіричні знання. Теоретичні знання складають основу мислення і впливають на практичне виконання дій. Засвоєння школярами наукових понять у процесі навчальної діяльності.
~Наукові поняття, які створюють загальний принцип вирішення задач, є головним змістом навчальної діяльності учнів початкової школи. Засвоєння наукових понять має таку динаміку: аналіз умов їх формування, з'ясування загального принципу, застосування його до конкретних випадків. Принцип змістовного узагальнення: знання загального характеру передують знанням конкретного характеру, здобування знань здійснюється шляхом сходження від загального до конкретного. Принцип усвідомлення учнями всіх ланок процесу учіння. Принцип навчання на високому рівні трудності .Принцип навчання швидким темпом. Принцип цілеспрямованої та систематичної роботи над загальним розвитком всіх учнів, в тому числі й найбільш слабких. Розвиток індивідуальності кожного учня відповідно до його можливостей.
~Принцип змістовного узагальнення: знання загального характеру передують знанням конкретного характеру, здобування знань здійснюється шляхом сходження від загального до конкретного. Науково-теоретичний характер навчальної діяльності. Основним змістом навчання повинні бути наукові, а не емпіричні знання. Теоретичні знання складають основу мислення і впливають на практичне виконання дій. Засвоєння школярами наукових понять у процесі навчальної діяльності. Принцип навчання на високому рівні трудності. Принцип навчання швидким темпом. Принцип цілеспрямованої та систематичної роботи над загальним розвитком всіх учнів, в тому числі й найбільш слабких. Розвиток індивідуальності кожного учня відповідно до його можливостей.}